ЗВІТ ПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ СМТ. ВЕЛИКІ БІРКИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      Архітектурно-проектне бюро “АРКО”                       

  СПД ФО Огоньок В. О.

м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 48/42  т. 25-64-21                   __________________________________________________________                   Кваліфікаційний сертифікат архітектора - серія АА № 002489

    Кваліфікаційний сертифікат архітектора - серія АР № 001977

 

 

 

 

 

 

 

ЗВІТ

ПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ

 ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ СМТ. ВЕЛИКІ БІРКИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

07-19

 

 

 

 

 

                                                                                В.О. Огоньок

Головний архітектор проекту Н.В. Семоненко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тернопіль - 2019

ЗМІСТ

  1. Зміст та основні цілі документа державного планування, його зв'язок з іншими документами державного планування…………………………. 4

 

  1. Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я  населення, та прогнозні зміни цього стану,  якщо документ державного планування не буде затверджено …………………………….………….. 5

 

  1. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу…………………….………………………..……………….…….. 15

 

  1. Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документи державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом................................................ 17

 

  1. Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативного впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування……………………………………………………………….. 18

 

  1. Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності – 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків………………….……………………………...………..……… 24

 

  1. Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування……………………………..……………………………..…. 26

 

  1. Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки)……………………………………………………………………. 36

 

  1. Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення…………………………………………..…..…………….……. 36

 

  1.  Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення..…………………………………………....……….… 38

 

  1.  Резюме …………………………..………………………….….…….....… 38

 

  1.  Список використаних джерел……..………………………………...…… 42

 

 

1. Зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування.

Генеральний план селища Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови та іншого використання території населеного пункту.

Завданнями генерального плану населеного пункту є:

  • визначення основних принципів і напрямків планувальної організації та функціонального призначення території;
  • формування системи громадського обслуговування населення;
  • організація вулично-дорожньої та транспортної мережі, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою;
  • організація цивільного захисту території та населення від небезпечних природних і техногенних процесів;
  • визначення основних принципів охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження культурної спадщини та традиційного характеру середовища історичних населених пунктів;
  • визначення послідовності реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території.

При розробленні генерального плану враховуються Генеральна схема планування території України; схеми планування окремих частин території України, областей, районів та їх окремих частин; стратегії, прогнози і програми економічного, демографічного, екологічного, соціального розвитку відповідної території; чинна містобудівна документація на місцевому рівні та проектна документація; інформація містобудівного, земельного та інших кадастрів; інвестиційні наміри юридичних і фізичних осіб щодо забудови та іншого використання території; спеціалізовані схеми, проекти і програми розвитку інфраструктури населеного пункту, безпеки та організації дорожнього руху, охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження об'єктів культурної спадщини тощо.

Умови для реалізації видів діяльності та об’єктів, які матимуть значний вплив на довкілля, визначаються відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Згідно зі ст.24 регулюється вибір, надання земельних ділянок та зміна функціонального призначення територій. Також на підставі затвердженого генерального плану будуть розроблені детальні плани територій, які згідно зі ст.19, зокрема, визначають:

  • функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;
  • містобудівні умови та обмеження;
  • потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;
  • доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;
  • черговість та обсяги інженерної підготовки території;
  • систему інженерних мереж;
  • порядок організації транспортного і пішохідного руху;
  • порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;
  • межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об’єктів.

Містобудівні умови та обмеження згідно зі ст.29 включають, зокрема:

  • відповідність цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;
  • планувальні обмеження (охоронні зони пам’яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об’єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони);
  • охоронні зони об’єктів транспорту, зв’язку, інженерних комунікацій, відстані від об’єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Для об’єктів господарської діяльності важливим є визначення класу небезпеки та встановлення розміру санітарно-захисної зони.

 

2. Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено.

Екологічна ситуація об’єднує в собі оцінку екологічного стану окремих компонентів довкілля: стану повітряного та водного середовищ, земельних і  лісових ресурсів, рослинного й тваринного світу, заповідних територій, характер яких постійно змінюється. Від напряму цих змін залежить рівновага природних екосистем та збалансованість подальшого екологічного й соціально-економічного розвитку регіону.

Стан атмосферного повітря

Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища. Як природний об'єкт воно являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень. Критерієм розподілу атмосферного повітря як природного об'єкта є природний, непорушний зв'язок повітря з довкіллям. Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначає Закон України «Про охорону атмосферного повітря».

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

За даними Головного управління статистики у Тернопільській області у 2017 році кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел становила 10,6 тис.т, що на 16,8 % більше в порівнянні з 2016 роком. Збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел пов’язане із використання альтернативних видів палива.

За 2017 рік статистичні дані по викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел відсутні, так як Держстатом відмінено комплексні розрахунки щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел (не передбачено планом державних статистичних спостережень).

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел по Тернопільській області у розрахунку на одну особу у 2017 році збільшились на 1,5 кг проти минулого року і становили 10 кг у розрахунку на одну особу. Динаміка викидів в атмосферне повітря приведена в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Динаміка викидів забруднюючих речовин, тис.тонн

Обсяги викидів

2013 рік

2014 рік

2015

рік

2016

рік

2017

рік

Викинуто шкідливих речовин у розрахунку на одну особу, кг

53,6

45,8

43,4

8,5**

10,0**

Викинуто шкідливих речовин у розрахунку на 1 км2 території, кг

4173

3551,8

3351,6

653,7**

763,2**

 

* - статистичні дані відсутні

** - для стаціонарних джерел викиду

 

Найбільший вклад у сумарний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел внесли у звітному році викиди оксиду вуглецю, оксиду азоту,               метану та речовин у вигляді суспендованих твердих частинок.

Аналіз розподілу викидів по території області свідчить, що підприємства кількох районів, в тому числі і Тернопільського, дають найбільший внесок у валовий викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря наведені в таблиці 2.2.

 

Таблиця 2.2.

Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами

в атмосферне повітря на території Тернопільського району

Обсяги викидів,

тонн

Збільшення/

зменшення викидів 2017 року  проти 2016 року, тонн

Обсяги викидів 2017 року до 2016 року, %

Викинуто в середньому 1 підприємством,

 тонн

2016 рік

2017 рік

1251,3

1534,5

283,2

122,6

39,347

 

 

До найбільших забруднювачів атмосферного повітря в області належать підприємства, діяльність яких пов’язана з транспортуванням та постачанням газу. У містах та районах області, де розташовані підприємства цих галузей, спостерігаються найвищі обсяги викидів в атмосферне повітря, зокрема Тернопільський район  (1,534 тис. тонн, або 14,5%). На кожного мешканця району припадає 0,022 тони забруднюючих речовин.  Лінійна частина газопроводів є потенційно небезпечним об’єктом і має значний енергетичний потенціал здатний негативно впливати на навколишнє середовище. Тому значення має вирішення проблеми щодо зонування території в межах проходження траси, встановлення охоронних зон.

Також значним джерелом забруднення атмосферного повітря в селищі є викиди вихлопних газів автотранспорту, що зумовлено збільшенням кількості його одиниць. Відмічається активізація транспортного руху в центральних частинах та на вулицях населеного пункту. В зимовий період забруднювачами атмосферного повітря є викиди котелень опалювальної системи, приватних будинків, індивідуальних опалювальних систем комунальних квартир.

На території селища Великі Бірки функціонують підприємства IV-V класу санітарної шкідливості. Відповідно до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів № 173 від 19.06.1996р. розміри санітарно-захисних зон підприємств даних класів небезпеки становлять 100-50 м.

Крім того, на території селища розташовані дві свиноферми, розмір санітарно-захисної зони яких становить 75 м.

Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря.

Стан радіаційної ситуації на території області щоденно оцінювався за результатами спостережень пунктами мережі спостереження і лабораторного контролю (МСЛК) обласного центру з гідрометеорології, один з яких розташовано в м.Тернопіль. На всіх пунктах МСЛК рівні гамма-фону не перевищували природного. Радіаційна ситуація протягом року піддавалась природнім змінам звичайного річного циклу: гамма-фон – з незначним підвищенням у весняно-літній період і зниженням – в осінньо-зимовий. Дані про рівні гамма-фону свідчать, що радіоекологічний стан регіону є безпечним - рівні гамма-фону не перевищували природного. Радіаційно-небезпечні об’єкти на території району відсутні.

Вплив забруднюючих речовин на здоров’я населення.

За даними наукових досліджень вплив забруднень атмосферного повітря на здоров’я людини складає 21 % від загальної кількості усіх негативних факторів. Це зумовлено, в першу чергу, тим, що людина споживає за добу повітря набагато більше в об’ємному відношенні, ніж води та їжі. Водночас істотні захисні бар’єри існують тільки для тих шкідливих речовин, що потрапляють до організму через шлунково-кишковий тракт, легені ж таким надійним захистом не забезпечені. Наявні в атмосферному повітрі шкідливі речовини впливають на людський організм при контакті з поверхнею шкіри або слизовою оболонкою. Поряд з органами дихання забруднювачі вражають органи зору та нюху, а впливаючи на слизову оболонку гортані, можуть викликати спазми голосових зв’язок. 

 У деяких випадках вплив одних з забруднюючих речовин у комбінації з іншими призводять до більш серйозних розладів здоров’я, ніж вплив кожного з них окремо. Велику роль відіграє тривалість впливу. Статистичний аналіз дозволив досить надійно установити залежність між рівнем забруднення повітря і таких захворювань, як захворювання верхніх дихальних шляхів, серцева недостатність, бронхіти, астма, пневмонія, емфізема легень, різні алергійні захворювання, а також хвороби ока. Ознаки і наслідки дій забруднювачів повітря на організм людини проявляються здебільшого в погіршенні загального стану здоров’я: з’являються головний біль, нудота, відчуття слабкості, знижується або втрачається працездатність.

Тенденції зміни клімату.

Глобальна зміна клімату – одна з найгостріших екологічних проблем, які стоять перед людством. Згідно прогнозів провідних міжнародних наукових центрів з дослідження клімату, протягом наступного століття температура підвищиться на 2-5 градусів за Цельсієм. Такі темпи глобального потепління спричинять серйозні кліматичні зміни і різні екосистеми опиняться під загрозою зникнення. Найбільш помітним наслідком зміни клімату буде не поступове потепління, а “надзвичайні ситуації” такі як сильні засухи, повені, шторми, урагани, надзвичайно спекотні дні, які відбуватимуться частіше.

Сьогодні можна з впевненістю сказати, що значні кліматичні зміни вже відбуваються.  На території області спостерігаються загальні кліматичні тенденції характерні для України, які говорять про те, що найбільше підвищення температури відбувається саме в холодний період року. За останні 20 років середня температура січня та лютого зросла майже на 2,5 градуси. Це значить, що суттєво зменшується імовірність дуже тривалих і холодних періодів, проте абсолютно не зменшується імовірність короткочасних сильних похолодань. Те саме стосується літнього періоду, коли суттєво зростає імовірність настання температури до 30 і більше градусів.

Серед наслідків зміни клімату на території області відзначається подальше збільшення температури повітря та кількості екстремальних погодних умов. Крім того, дедалі частішими стають повені, причиною яких є короткочасні, але дуже інтенсивні зливи у літній період. 

 

Стан водних ресурсів

Водні ресурси є одним з життєво важливих компонентів гідросфери земної кулі та необхідною підвалиною соціально-економічного розвитку в цілому, задоволення основних потреб людей, діяльності у галузі виробництва продовольства, збереження екосистем. Екологічно руйнівні моделі розвитку в багатьох країнах світу призвели до деградації водних ресурсів, що відбивається на обсязі наявних водних ресурсів та якості води. Тому виникає необхідність забезпечення оптимального використання вод, захисту ресурсів прісної води.

За водозабезпеченістю Тернопільська область займає 15 місце в Україні. В залежності від водності року на одного мешканця області припадає лише від 1 до 1,5 тис. м3 води на рік.

В основному забруднені стоки скидають підприємства комунальної сфери,  через каналізаційні мережі яких скидається близько 80% забруднених зворотних вод. Головною причиною цього є значна зношеність каналізаційних мереж, насосних станцій, очисних споруд, несвоєчасне проведення поточних та капітальних ремонтів, припинення експлуатації обладнання у зв'язку з високою енергоємністю, низька кваліфкація обслуговуючого персоналу, надостатня увага міських і селищних голів до питань забезпечення належного функціонування згаданих об'єктів.

Комунальне підприємство “Добробут” Великобірківської селищної ради обслуговує  споживачів селища щодо водопостачання та водовідведення. На балансі КП «Добробут» є 3 водонапірні вежі і 5 артсвердловини, КНС. Водопровідні мережі сел.Великі Бірки  експлуатуються понад 35 років, рівень зносу основних засобів підприємства  складає майже  43,9 % вартості об’єктів водопостачання. Через значну зношеність мереж відбуваються перерви по надані послуг споживачам, порушується режим безперебійного надання послуг, у разі винекнення аварій не підтримується належний тиск у системах. Одним із нагальних заходів є проведення реконструкції водопровідних та каналізаційних  мереж. На очисних спорудах підприємства відбувається біологічне очищення каналізаційних стоків. В 2012-2014 роках комунальним підприємством «Добробут» сел.В.Бірки  проведені роботи по реконструкції очисних споруд та каналізаційно-насосної станції.

 

Таблиця 2.3.

Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин

водокористувачами – забруднювачами поверхневих водних об’єктів*

Назва водокористувача-забруднювача

Наявність, потужність (м³/добу), ефективність використання (використання потужності) очисних споруд

2015 рік

2016 рік

2017 рік

у тому числі об’єм скидання  забруднених (без очищення) та недостатньо очищених зворотних вод, тис. м3

кількість забруднюючих речовин, що скидаються разом із зворотними водами, т

об’єм скидання зворотних вод, тис. м³

у тому числі об’єм скидання  забруднених (без очищення) та недостатньо очищених зворотних вод, тис. м3

кількість забруднюючих речовин, що скидаються разом із зворотними водами, т

об’єм скидання зворотних вод, тис. м³

у тому числі об’єм скидання  забруднених (без очищення) та недостатньо очищених зворотних вод, тис. м3

кількість забруднюючих речовин, що скидаються разом із зворотними водами, т

об’єм скидання зворотних вод, тис. м³

р. Гнізна

 

КП „Добробут” сел. В. Бірки

73

14,2

17,6

14,2

14,0

12,9

14,0

15,2

8,4

15,2

 

 

Стан і якість водних ресурсів визначається природними умовами водозаборів, зворотними водами підприємств та стоком з територій. За однакових умов використання і скидів зворотних вод екологічний стан річок визначається також їх водністю. Згідно з Програмою охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області на 2014-2020 роки у частині здійснення Держводагенством України контролю за якістю поверхневих вод, Тернопільське управління водних ресурсів проводить щомісячний та щоквартальний відбір проб та аналіз вод.

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.4.

Інструментально-лабораторний контроль якості поверхневих вод*

Назва водного об’єкту

Кількість контрольних створів, в яких здійснювались вимірювання, од.

Відібрано та проаналізовано проб води, од.

Кількість показників,  од.

Кількість випадків  та назва речовин з перевищенням ГДК, од.

Усього

з перевищенням ГДК

р.Гнізна

3***

0

6

18

-

  • за даними Тернопільського обласного управління водних ресурсів

*** за даними Державної екологічної інспекції у Тернопільскій області

 

Стан водойм можна охарактеризувати в цілому як задовільний. Це обумовлюється тим, що водойми передаються в оренду фізичним і юридичним особам і відповідно покращується догляд за ними. По якості води в водоймах воду можна охарактеризувати як нормативно-чисту.

Якість питної води та її вплив на здоров’я населення

Відомо, що якісна питна вода визначає стан нашого здоров’я. За даними ВОЗ біля 80% захворювань людей пов’язані з якістю питної води. Внаслідок вживання неякісної питної води кожен рік біля 25% населення України (переважно дитячого) підлягають ризику захворіти.

Проблема забезпечення якісною питною водою відноситься до числа соціально значущих, оскільки вода безпосередньо впливає на стан здоров'я громадян i кардинально визначає ступінь екологічної та епідеміологічної безпеки.

Забруднюючі шкідливі речовини потрапляють у поверхневі водні об’єкти з недостатньо очищеними побутовими і промисловими зворотними водами, сільськогосподарськими поверхневими та зливовими стоками. До токсичних сполук, небезпечних для здоров’я людини, відносяться важкі метали, СПАР, пестициди, феноли, хлорорганічні сполуки тощо. Навіть після очистки та знезаражування питної води токсичні речовини можуть залишатись та надходити у водопостачальну мережу. До того ж існуючі технології для знезаражування питної води передбачають широке застосування хлору, внаслідок чого в питній воді утворюються токсичні і канцерогенні хлорорганічні сполуки, що мають кумулятивну дію.

Забруднення питної води може виникати також в розподільчій мережі у зв’язку з незадовільним станом трубопроводів та їх високою аварійністю. Неякісна питна вода є однією з причин зростання у населення таких захворювань, як виразкова хвороба шлунку, жовчо-кам’яна хвороба, хвороби органів дихання. У процесі підготовки питної води для її знезаражування здійснюється хлорування, в процесі якого утворюються токсичні речовини, які можуть викликати порушення центральної нервової системи, негативно впливати на функцію нирок і печінки.

Контроль за якісним станом питної води в сел.В.Бірки здійснюють ДУ «Тернопільський ОЛЦ МОЗУ» та Теребовлянський МВДУ «ТОЛЦМОЗУ». Протягом 2017 року фахівцями мікробіологічної лабораторії Теребовлянського МВДУ «ТОЛЦМОЗУ» було відібрано зразки питної води з водопроводу в ЗОШ-гімназії, РТЛ та колгоспі. Спеціалістами бактеріологічної лабораторії ДУ «Тернопільський ОЛЦ МОЗУ» відібрано зразки водопровідної води на стадіоні та НПК.

В результаті досліджень встановлено, що всі зразки питної води відповідають вимогам ДСаНПіНу 2.2.4-171-10.

 

 

 

Стан ґрунтів

Основними антропогенними факторами, що впливають на стан земель та довкілля, є сільське господарство, промисловість, транспорт, енергетика та ін. Ґрунти є складовою частиною будь-яких наземних екосистем і учасником усіх процесів трансформації та міграції речовин, що відбуваються в біосфері і зумовлюють функціонування екосистем.

У зв’язку з інтенсивними ерозійними процесами спостерігається комплекс факторів деградації, таких як: зниження вмісту гумусу, декальцинація, забруднення хімічними речовинами, тощо.

Загальну характеристику стану родючості ґрунтів можна оцінити за еколого-агрохімічним балом. Такий бал земельної ділянки враховує не лише наявність у ґрунті поживних речовин, важких металів, пестицидів та радіонуклідів, а й поширені ґрунти, їх змитість, кислотність та інші фізикохімічні властивості, які впливають на родючість ґрунту.

Загальну характеристику стану родючості ґрунтів можна оцінити за еколого-агрохімічним балом. Такий бал земельної ділянки враховує не лише наявність у ґрунті поживних речовин, важких металів, пестицидів та радіонуклідів, а й поширені ґрунти, їх змитість, кислотність та інші фізикохімічні властивості, які впливають на родючість ґрунту. Середньозважений бал паспортизованих земель становить по області 58. Тернопільський район відноситься до тих районів, які мають найбагатші ґрунти області – це чорноземи глибокі малогумусні, чорноземи реградовані, чорноземи опідзолені та невелика частка темно-сірих опідзолених. У цих районах, в середньому, близько 70% ґрунтів середньої і підвищеної якості та 1% високої якості. 

Землі Тернопільського району  мають середній бал - 62. Тому ці землі відносяться в основному до сільськогосподарських земель підвищеної якості.

Таблиця 2.5.

Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення в Тернопільському районі

станом на  01.01.2018р.

Обстежена площа, тис.га

Високої якості

Підвищенної якості

Середньої якості

Низької якості

бал

III клас 71-80

IV клас 61-70

V клас

51-60

VІ клас

41-50

VII клас

31-40

VII клас

21-30

Площа, тис.га

%

Площа, тис.га

%

Площа, тис.га

%

Площа, тис.га

%

Площа, тис.га

%

Площа, тис.га

%

27,4

2,1

7,66

13,0

47,45

11,5

41,97

0,8

2,92

-

-

-

-

62

 

*  за даними Тернопільської філії ДУ „Держгрунтохорона”

Джерелами та причинами забруднення ґрунтів на території селища є викиди від підприємств та автотранспорту, відсутність розвинутої системи зливової каналізації, неповне охоплення садибної забудови централізованим водовідведенням.

         Об’єкти природно-заповідного фонду, формування екомережі.

Території та об’єкти природно-заповідного фонду підлягають комплексній охороні, порядок здійснення якої визначається положенням щодо кожної з таких територій чи об’єктів відповідно до вимог Закону України „Про природно-заповідний фонд України”. У Тернопільському районі показник заповідності на сьогодні залишається досить низьким - 1,25%. Розвиток мережі заповідних територій та об’єктів штучно гальмується користувачами природних ресурсів, органами місцевого самоврядування внаслідок запровадження необґрунтованих обмежень на традиційні види господарської діяльності, у тому числі на мисливство і полювання, риборозведення тощо, надмірної бюрократизації погоджувально-дозвільної діяльності, відсутності мотиваційних чинників, таких як податкові пільги, дотації на вирощування екологічно чистої продукції.

 На території Великобірківської селищної ради знаходиться три об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення, дані щодо яких представлені в таблиці 2.6.


Таблиця 2.6.

Об’єкти природно-заповідного фонду на території

Великобірківської селищної  ради

№ з/п

Назва заповідного об’єкту

Площа, га

Дата і номер рішення обласної ради, її виконавчого комітету

Місцезнаходження об’єкта

Коротка характеристика

Землекористувачі або землевласники, яким доручена охорона заповідних об’єктів

Сільська, селищна, міська ради

Село, місто, урочище, лісництво,

№ кварталу,

№ виділу

Заказники місцевого значення:

1.

Ландшафтний «Головачеве»

28,6

Рішення Тернопіль-ської обласної ради від 10.02.2016 № 74

Дичківська, Великобірків- ська

водно-болотний масив між селами Смиківці, Дичків і селищем Великі Бірки

Охоронна ландшафтів долини р.Гніздечна з добре збереженою лучно-болотною рослинністю.

Великогаївська сільська та

Великобірківська селищна ради

2.

Гідрологічний

«На куті»

16,3

Рішення Тернопіль-ської обласної ради від 20.08.2010 №1043

Великобірків- ська селищна, Дичківська сільська ради

Водно-болотний масив між сел. Великі Бірки та с.Дичків

Водно-болотний масив, що є регулятором водного режиму р.Гнізна, місцем зростання водно-болотної рослинності, характерної для Західного Лісостепу та місцем оселення водно-болотних птахів.

Великобірківська селищна рада - 12,2 га,

Великогаївська сільська рада –

4,1 га

Пам’ятка природи місцевого значення:

1.

«Лиса гора»

1,3

Рішення Терно- пільської обласної ради від 16.08.2012 № 1417

Великобірків- ська

сел.Великі Бірки, крутий схил балки західної експозиції в урочищі «Лиса гора» біля Романівсько-го ставку

Місце зростання горицвіту весняного (Adonis vernalis L.) – виду рослин, що внесений до Червоної книги України та більше 50 видів рослин.

Великобірківська селищна рада

 

 

 

 

 

На підставі Законів України „Про екологічну мережу України” та “Про загальнодержавну Програму формування національної екологічної мережі України на 2002-2015” була розроблена регіональна схема формування екологічної мережі Тернопільської області. Програмою формування регіональної екологічної мережі Тернопільської області на 2002-2015 рр. передбачено об’єднання усіх розрізнених ділянок природно-заповідного фонду в єдиний екологічний каркас.

У межах території області виділено групи екокоридорів: національного, міжрегіонального, місцевого значення і визначено типові рослинні угруповання, що мають бути основою для формування біогеоценотичного покриву максимально наближеного за структурою до природного. Селище Великі Бірки розташоване в межах Гнізненського місцевого екокоридору, який приурочено до долини р.Гнізна. Протяжність екокоридору складає 46 км, ширина – 3-5,5км.

 

Поводження з відходами

На всіх етапах своєї життєдіяльності суспільство неминуче забруднює навколишнє середовище різними видами відходів. В Тернопільській області відсутній полігон для зберігання промислових відходів. Промислові відходи, що не мають подальшого збуту або відсутні технології їх утилізації, тимчасово зберігаються на територіях підприємств.

Санітарне очищення населених пунктів та захоронення твердих побутових відходів, що утворилися в результаті життєдіяльності населення, є однією з найгостріших екологічних проблем у сфері комунального господарства. В селищі відсутні технології сміттєпереробки та сміттєсортування, схему санітарного очищення населеного пункту не розроблено. Місце видалення твердих побутових відходів на території селища відсутнє. Вивіз твердих побутових відходів здійснює ДП фірма «Альтфатер Тернопіль» на сміттєзвалище, яке розташоване в межах Тернопільського району.

Роздільний збір ресурсоцінних компонентів ТПВ у селищі не впроваджено. У той же час упровадження роздільного збору ТПВ є обов’язковою вимогою національного законодавства відповідно до ст.31-1 Закону України «Про відходи».

 

SWOT-аналіз екологічної ситуації довкілля

Узагальненні результати SWOT-аналізу екологічної ситуації на території сел.Великі Бірки наведені в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7.

SWOT-аналіз екологічної ситуації сел.Великі Бірки

Сильні сторони

Слабкі сторони

  • Наявність рекреаційних ресурсів
  • Відсутність промислових підприємств високого класу санітарної шкідливості
  • Безпечний радіоекологічний стан селища
  • Наявність водних об’єктів
  • Наявність об’єктів природно-заповідного фонду
  • Відсутність сміттєзвалищ

 

  • Забруднення атмосферного повітря
  • Проходження територією селища магістральних газопроводів
  • Розміщення частини селища в зоні акустичного впливу від аеропорту
  • Відсутність встановлених меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг
  • Відсутність результатів досліджень стану довкілля на здоров’я населення
  • Відсутність централізованого відведення та очищення дощових та снігових вод
  • Відсутність роздільного збору ТПВ
  • Високий рівень зношеності інженерної комунальної інфраструктури
  • Відсутність 100% централізованого водовідведення
  • Відсутність зелених насаджень загального користування та паркових зон

Можливості

Загрози

  • Розвиток альтернативної енергетики
  • Підвищення енергоефективності у виробництві, житлово-комунальній та соціальній сферах
  • Запровадження політики використання екологічно безпечних технологій
  • Створення регіональної системи поводження з ТПВ
  • Інтенсивний розвиток туристично-рекреаційної сфери
  • Техногенні катастрофи
  • Тенденції зміни клімату
  • Зневоднення території
  • Зростання рівня захворюваності населення внаслідок забруднення довкілля
 

 

 

3. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу.

У ході СЕО була проведена оцінка факторів ризику і потенційного впливу на стан довкілля. Окремі розділи генплану проаналізовані з метою виявлення чинників потенційного впливу на довкілля в зв’язку з реалізацією заходів, передбачених генпланом розвитку сел.Великі Бірки. Територіальний поділ, який міститься в проекті генплану, було оцінено методом групування об’єктів за стандартними категоріями (території виробничої зони, сільськогосподарські території, зелені насадження тощо) з метою визначення основних факторів впливу, пов’язаних з конкретними заходами розвитку населеного пункту.

В результаті аналізу проектних рішень була здійснена оцінка ймовірного впливу проекту на складові довкілля. В таблиці 3.1. представлені основні фактори впливу на стан довкілля, в тому числі здоров’я населення.

Таблиця 3.1.

Фактори ймовірного впливу в результаті

запропонованих змін призначення територій*

Призначення території

(існуючий стан)

 

Назва і призначення відповідно до проекту Генплану

Місце

знаходження

Потенційний вплив на компоненти довкілля

Коментарі

Повітря

Вода

Грунт

Біорізно-

маніття

Території сільськогосподарського використання, зелені насадження спецпризначення (в  заплаві річки Гнізної)

Зона садибної житлової та громадської забудови, зелені насадження загального користування, комерційні та комунально-складські території

Західна частина селища (на захід від залізниці)

-1

0

0

+1

-1, +1

Території сільськогосподарського використання

Об’їзна дорога м.Тернополя

Південно-західна частина міста

-2

0

-1

-1

-1, -2

Території сільськогосподарського використання

Комерційні та комунально-складські території

Квартали № 84, 85, 86, 88, 89

-1

0

0

-1

-1

Зелені насадження спецпризначення (в  заплаві річки Гнізної)

Рекреаційні території, зелені насадження загального користування

Квартали № 62, 83

-

-

-

-

-

Території сільськогосподарського використання

 

Зона переважно садибної житлової забудови, комерційні та комунально-складські території

Південна частина селища (квартали №63-70)

-1

0

0

-1

-1

Території сільськогосподарського використання

Зона садибної житлової забудови, комерційні та комунально-складські території

Центральна частина селища (квартали №102, 81)

-1

0

0

-1

-1

Території сільськогосподарського використання

Зона садибної житлової забудови, зона громадської забудови, комерційні та комунально-складські території

Північно-східна частина селища (між залізни-цею та магістра-льними газопро-водами)

-1

0

0

-1

-1

Території сільськогосподарського використання

Комерційні та комунально-складські території, виробнича зона, території комунальні (кладовище) та інженерної інфраструктури

Східна та південно-східна частина селища

-2

-1

-1

-1

-2, -1

 

Примітка: шкала оцінки в балах: -2 – значний негативний вплив; -1 – помірний негативний вплив; 0 – вплив не очікується; +1 – помірний позитивний вплив; +2 – значний позитивний вплив; ? – високий ступінь невизначеності.

 

4. Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом.

Аналіз існуючої ситуації стосовно стану навколишнього природного середовища, у тому числі здоров’я населення, виявив наступні основні екологічні проблеми селища:  

  1. Атмосферне повітря
    • забруднення атмосферного повітря автотранспортом;
    • вплив  промислових підприємств на стан атмосферного повітря;
    • проходження територією селища магістральних газопроводів.
  2. Водні ресурси
    • часткове охоплення селища каналізаційною мережею;
    • високий рівень зношеності водопровідних та каналізаційних мереж;
    • недостатні обсяги очищення стоків очисними спорудами селища;
    • відсутність централізованого відведення та очищення дощових та снігових вод;
    • відсутність встановлених меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.
  3. Зелені насадження
    • відсутність зелених насаджень загального користування;
    • відсутність паркових зон.
  4. Здоров’я населення
    • розміщення частини селища в зоні акустичного впливу від аеропорту;
    • розміщення кладовища в житловій зоні з порушенням санітарних норм.
  5. Поводження з відходами
    • відсутність роздільного збору ТПВ;
    • відсутність схеми санітарного очищення селища.

Важливим антропогенним чинником є забруднення поверхневих вод стічними водами, пов'язаний з недостатньо ефективною роботою очисних споруд, незадовільним станом каналізаційних мереж і відсутністю споруд зливової каналізації. Зменшенню скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти селища мають сприяти заходи, спрямовані на модернізацію системи водовідведення, будівництво нових очисних споруд та влаштування дощової каналізації.

До антропогенної трансформації ландшафтів належать інженерні комплекси, зокрема дороги. Експлуатація об’їзної дороги міста Тернополя матиме вплив на якість атмосферного повітря, забруднення приземного шару обабіч дороги, підвищення шуму.

До головних антропогенних чинників, які негативно впливають на природні комплекси та об’єкти, є рекреаційне навантаження, що проявляється у витоптуванні, засміченні, механічному пошкодженні рослинного покриву відвідувачами, переважно це відбувається на прибережних ділянках.

Одним з найважливіших чинників змін природного характеру, що можуть вплинути на розвиток населеного пункту, є зміна клімату. До антропогенних джерел надходження вуглекислого газу у атмосферу належать: спалювання викопного палива; викиди забруднюючих речовин автотранспортом; промислові викиди в атмосферу; вирубка лісів, використання деревини, спалювання сільськогосподарських відходів. Виконання передбачених природоохоронних заходів має призвести до зменшення викидів вуглекислого газу в атмосферу.

 

5. Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативного впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються  документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування.

Генеральний план визначає основні принципи і напрямки планувальної організації та функціонального призначення території, формування систем громадського обслуговування населення, організації вулично-дорожньої та транспортної мережі, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту території та населення від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження культурної спадщини та традиційного характеру середовища історичних населених пунктів, а також послідовність реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території.

Виходячи з цього, при розробленні документа державного планування будуть враховані вимоги чинного законодавства в сфері охорони навколишнього середовища та здоров’я населення, зокрема:

-  Закон України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки”;

-  Закон України “Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політик

« повернутися до списку новин

 

 

rada.org.ua - портал місцевого самоврядування

 

Логін: *

Пароль: *